СОНАТА, музична композиція для одного або декількох інструментів . У класичному розумінні термін відноситься до твору для фортепіано соло або для струнного чи духовного інструменту з фортепіано, який складається з кількох самостійних частин.
Соната – це жанр інструментальної музики, який складається для камерного складу інструментів і фортепіано. Симфонія – це музичний твір для оркестру, він пишеться для великого оркестру змішаного складу (симфонічного).
Сонатина (соната без розробки) – різновид сонатної форми, в якій відсутня розробка, і яка застосовується в типових для сонатної форми умовах (наприклад, у перших частинах циклу).
Соната (від латинського та італійського " sonare", " звучати") – музичний твір для одного або кількох інструментів, зазвичай у 3-х або 4-х частинах (бувають сонати й одночастинні (Ф. Ліст " За прочитанням Данте") та п’ятичастинні (І. Брамс соната ор. 5).